садонути
САДОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., однокр., розм.
Підсил. до садну́ти.
– Вона .. як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (О. Стороженко);
Дорош садонув його ногою в живіт. Німець відлетів у кущі (Григорій Тютюнник);
// безос.
– Здорово, здорово садонуло... Ну, куди ж влучило? – натягаючи шапку, жваво розпитував старий (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- садонути — садону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- садонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до саднути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- садонути — САДОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до садну́ти. — Вона .. як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (Стор., І, 1957, 37); Дорош садонув його ногою в живіт. Німець відлетів у кущі (Тют. Словник української мови в 11 томах