садонути

САДОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до садну́ти.

— Вона .. як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (Стор., І, 1957, 37);

Дорош садонув його ногою в живіт. Німець відлетів у кущі (Тют., Вир, 1964, 319);

// безос.

— Здорово, здорово садонуло… Ну, куди ж влучило? — натягаючи шапку, жваво розпитував старий (Гончар, II, 1959, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садонути — садону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. садонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до саднути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. садонути — САДОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., однокр., розм. Підсил. до садну́ти. – Вона .. як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (О. Стороженко); Дорош садонув його ногою в живіт. Словник української мови у 20 томах