садочок
САДО́ЧОК, чка, ч.
Зменш. до сад і садо́к¹.
Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину (Т. Шевченко);
Незважаючи на безземелля та злиденне життя, в українському селі здавна майже біля кожної хати був садочок, а в садочку відводився клаптик землі під квіти (з наук. літ.);
[Сашко:] Посадимо з дідусем садочок, виросте він і знов буде, як колись було (З. Мороз);
* Образно. Тепер посох садочок мого серця, Не знаю, чи коли й одмолодіє (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- садочок — садо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- садочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сад і садок I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- садочок — Садо́чок, -до́чка, -кові, в -до́чку; -до́чки, -до́чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- садочок — САДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сад і садо́к¹. Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- садочок — Садо́чок, -чка м. ум. отъ сад. Словник української мови Грінченка