садочок

САДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сад і садо́к¹.

Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину (Шевч., II, 1963, 269);

Незважаючи на безземелля та злиденне життя, в українському селі здавна майже біля кожної хати був садочок, а в садочку відводився клаптик землі під квіти (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 67);

[Сашко:] Посадимо з дідусем садочок, виросте він і знов буде, як колись було (Мороз, П’єси, 1959, 43);

*Образно. Тепер посох садочок мого серця, Не знаю, чи коли й одмолодіє (Л. Укр., І, 1951, 102).