сайгак
САЙГА́К, а, ч.
1. Те саме, що суга́к.
Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне вмить між густими травами (М. Коцюбинський);
Ще в кінці XIX ст. у басейні Самари водилися сайгаки, борсуки, горностаї (з наук. літ.);
* У порівн. Прудко, як сайгак, стрибнула вона з хати (Б. Грінченко).
2. діал. Два кілки, між якими прив'язують овець.
Ану, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сайгак — сайга́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сайгак — [сайгак] -ака, м. (на) -аку/-аков'і, мн. -аки, -ак'іy Орфоепічний словник української мови
- сайгак — -а, ч. 1》 Те саме, що сугак. 2》 діал. Два кілки, між якими прив'язують овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сайгак — САЙГА́К (рід антилоп), САЙГА́, СУГА́К. Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне (М. Коцюбинський); — Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (П. Куліш). Словник синонімів української мови
- сайгак — САЙГА́К, а, ч. 1. Те саме, що суга́к. Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне вмить між густими травами (Коцюб., І, 1955, 180); Ще в кінці XIX ст. у басейні Самари водилися сайгаки, борсуки, горностаї (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
- сайгак — Сайгак, -ка м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. Словник української мови Грінченка