1. Словник української мови в 11 томах

сайгак

САЙГА́К, а, ч.

1. Те саме, що суга́к.

Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне вмить між густими травами (Коцюб., І, 1955, 180);

Ще в кінці XIX ст. у басейні Самари водилися сайгаки, борсуки, горностаї (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 33);

*У порівн. Прудко, як сайгак, стрибнула вона з хати (Гр., II, 1963, 65).

2. діал. Два кілки, між якими прив’язують овець.

Ану, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сайгак — сайга́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сайгак — [сайгак] -ака, м. (на) -аку/-аков'і, мн. -аки, -ак'іy Орфоепічний словник української мови
  3. сайгак — -а, ч. 1》 Те саме, що сугак. 2》 діал. Два кілки, між якими прив'язують овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сайгак — САЙГА́К, а, ч. 1. Те саме, що суга́к. Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне вмить між густими травами (М. Коцюбинський); Ще в кінці XIX ст. у басейні Самари водилися сайгаки, борсуки, горностаї (з наук. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. сайгак — САЙГА́К (рід антилоп), САЙГА́, СУГА́К. Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне (М. Коцюбинський); — Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (П. Куліш). Словник синонімів української мови
  6. сайгак — Сайгак, -ка м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. Словник української мови Грінченка