самбо
СА́МБО¹, невідм., с.
Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського “самозащита без оружия”).
Я займаюся самбо і знаю такі прийомчики, що ви в мене зараз позлітаєте вниз, як груші (В. Нестайко);
Він ніколи не застосовував самбо при нападі; лише захищаючись, вдавався до жорстких прийомів, та й то обирав такі, щоб не покалічити супротивника (Г. Усач);
Прийомом самбо автоінспектор вибив зброю з рук злочинця (з газ.);
Бойове самбо.
СА́МБО², невідм., ч. і ж.
Бразильські мулати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самбо — са́мбо 1 іменник середнього роду вид боротьби са́мбо 2 іменник чоловічого роду, істота бразильський метис Орфографічний словник української мови
- самбо — I невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому чи озброєному супротивникові (скорочення від російського "самозащита без оружия"). II невідм., с. В Латинській Америці – нащадки від шлюбів індіанців з неграми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самбо — Покруч мурино-індійський Словник чужослів Павло Штепа
- самбо — са́мбо (португ., ісп. zambo) в Латинській Америці нащадки від шлюбів індіанців з неграми. Словник іншомовних слів Мельничука
- самбо — СА́МБО, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського «самозащита без оружия»). Словник української мови в 11 томах