самбо
СА́МБО, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського «самозащита без оружия»).
Радянська система самооборони без зброї — самбо — це результат розумного синтезу багатьох національних видів боротьби (Знання.., 3, 1968, 30);
Прийомом самбо автоінспектор вибив зброю з рук злочинця (Рад. Укр., 22.I 1963, 4);
Бойове самбо.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самбо — са́мбо 1 іменник середнього роду вид боротьби са́мбо 2 іменник чоловічого роду, істота бразильський метис Орфографічний словник української мови
- самбо — I невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому чи озброєному супротивникові (скорочення від російського "самозащита без оружия"). II невідм., с. В Латинській Америці – нащадки від шлюбів індіанців з неграми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самбо — Покруч мурино-індійський Словник чужослів Павло Штепа
- самбо — СА́МБО¹, невідм., с. Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові (скорочення від російського “самозащита без оружия”). Словник української мови у 20 томах
- самбо — са́мбо (португ., ісп. zambo) в Латинській Америці нащадки від шлюбів індіанців з неграми. Словник іншомовних слів Мельничука