самобичування
САМОБИЧУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. самобичува́тися.
Тільки жорстоким самобичуванням грішного тіла, .. строгим постом на хлібові й воді можна було спасатися від бісових напастей (П. Козланюк);
То була така самокритика, таке самобичування, що воно приглушувало, нейтралізувало всі насмішки, які сипались на нього з усіх боків (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самобичування — самобичува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самобичування — -я, с. Дія за знач. самобичуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самобичування — САМОБИЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самобичува́тися. Тільки жорстоким самобичуванням грішного тіла,.. строгим постом на хлібові й воді можна було спасатися від бісових напастей (Козл. Словник української мови в 11 томах