1. Словник української мови в 11 томах

самобичування

САМОБИЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самобичува́тися.

Тільки жорстоким самобичуванням грішного тіла,.. строгим постом на хлібові й воді можна було спасатися від бісових напастей (Козл., Ю. Крук, 1957, 396);

То була така самокритика, таке самобичування, що воно приглушувало, нейтралізувало всі насмішки, які сипались на нього з усіх боків (Збан., Сеспель, 1961, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самобичування — самобичува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самобичування — -я, с. Дія за знач. самобичуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самобичування — САМОБИЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самобичува́тися. Тільки жорстоким самобичуванням грішного тіла, .. строгим постом на хлібові й воді можна було спасатися від бісових напастей (П. Словник української мови у 20 томах