самовипромінювання

САМОВИПРОМІ́НЮВАННЯ, я, с., спец.

Виділення променями енергії (теплової, світлової тощо) без додаткових засобів (про побутові об'єкти, технічне обладнання, прилади, пристрої і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовипромінювання — самовипромі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови