1. Словник української мови у 20 томах

самовиховний

САМОВИХОВНИ́Й, а́, е́.

Який виховує, навчає себе сам, без стороннього впливу, допомоги і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовиховний — самовиховни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самовиховний — -а, -е. Стос. до самовиховання. Великий тлумачний словник сучасної мови