самовладець
САМОВЛА́ДЕЦЬ, дця, ч., заст.
Самодержець.
Ти [поезія], що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину-чоловіка, – Навчи й мене (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовладець — самовла́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- самовладець — -дця, ч., заст. Самодержець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовладець — див. самодержець Словник чужослів Павло Штепа
- самовладець — МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн. Словник синонімів української мови
- самовладець — САМОВЛА́ДЕЦЬ, дця, ч., заст. Самодержець. Ти [поезія], що Шекспірові вказала шлях, Як самовладця і тирана Ліра Перетворить в дитину-чоловіка, — Навчи й мене (Фр., X, 1954, 403). Словник української мови в 11 томах