самоврядний
САМОВРЯ́ДНИЙ, а, е.
Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління.
Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (полісами), типовими для стародавньої Греції того часу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоврядний — самовря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- самоврядний — -а, -е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоврядний — САМОВРЯ́ДНИЙ, а, е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління. Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (полісами), типовими для стародавньої Греції того часу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 246). Словник української мови в 11 томах