самовідтворення

САМОВІДТВО́РЕННЯ, я, с.

Відтворення, відновлення себе в подібному собі.

Наука має зрозуміти принципи самовідтворення біологічних систем, які забезпечують життя (з газ.);

Як свідчить, зокрема, досвід держави з віковими традиціями демократії та вільного ринку – Сполучених Штатів – здатність бюрократії до самовідтворення унікальна (з газ.);

Метастази злочину, скоєного Раскольниковим по совісті(!), розповзаються з моторошною швидкістю. Починається мовби самовідтворення злочину. Убивши процентницю, він змушений розправитися і з випадковим свідком – Єлизаветою (з наук. літ.).