самовідреченість

САМОВІДРЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до самовідре́чений.

Лариса Петрівна швиденько намочила в ефірі вату, піднесла йому понюхати. Її давно вже непокоїть оце всепрощення, якась не зрозуміла самовідреченість Мержинського. Звідки б їм узятися? (М. Олійник).