самовідчуження
САМОВІДЧУ́ЖЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. самовідчу́жуватися.
Наукова група є суб'єктом особливої – теоретичної – форми суспільної свідомості. Принципом діяння тут постає самовідчуження – елімінація суб'єктивного ставлення до предмета чи явища, ухилення від ціннісних суджень і оцінювальних операцій (з наук. літ.);
Персональний суб'єкт – не завершена особистість, а певний процес розвитку. Шлях його пролягає від .. самовідчуження, егоїстичної байдужості до громадських справ через вироблення персонального проекту дій, погодження його з колективними проектами історичного покликання (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me