1. Словник української мови у 20 томах

самогіпноз

САМОГІПНО́З, у, ч.

Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозу.

Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю. Смолич);

Існують спеціальні психотерапевтичні способи самонавіювання, самогіпнозу, які дозволяють тим, кого мучить безсоння, опанувати мистецтво засинання (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогіпноз — самогіпно́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самогіпноз — -у, ч. Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самогіпноз — САМОГІПНО́З, у, ч. Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозу. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Смолич, II, 1958, 95); Існують спеціальні психотерапевтичні способи самонавіювання... Словник української мови в 11 томах