1. Словник української мови у 20 томах

самозапилення

САМОЗАПИ́ЛЕННЯ, я, с., бот.

Запилення квітки власним пилком або пилком інших квітів цієї самої рослини.

У природних умовах самозапилення [рослин родини жовтцевих] часто відбувається в несприятливу погоду при відсутності запилювачів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозапилення — самозапи́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самозапилення — -я, с., бот. Запилення квітки власним пилком або пилком інших квітів цієї самої рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозапилення — САМОЗАПИ́ЛЕННЯ, я, с., бот. Запилення квітки власним пилком або пилком інших квітів цієї самої рослини. У природних умовах самозапилення [рослин родини жовтцевих] часто відбувається в несприятливу погоду при відсутності запилювачів (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 61). Словник української мови в 11 томах