самозаспокоєння
САМОЗАСПОКО́ЄННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. самозаспоко́їтися.
Якось визріла в голові [Сеспеля] думка – їхати до Федора Пакришня, але тепер він зрозумів, що то була мрія, щаслива казка для самозаспокоєння (Ю. Збанацький);
Всі його помисли були пов'язані з долею Білорусії. У нього не було ні краплини самозаспокоєння, затишшя, бо весь він – порив (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозаспокоєння — самозаспоко́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самозаспокоєння — -я, с. Дія і стан за знач. самозаспокоїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозаспокоєння — САМОЗАСПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. самозаспоко́їтися. Якось визріла в голові [Сеспеля] думка — їхати до Федора Пакришня, але тепер він зрозумів, що то була мрія, щаслива казка для самозаспокоєння (Збан. Словник української мови в 11 томах