1. Словник української мови у 20 томах

самозасудження

САМОЗАСУ́ДЖЕННЯ, я, с.

Те саме, що самоо́суд.

Ніхто з емігрантів так не відтворив у своїй творчості туги за Україною, тяжкого каяття і самозасудження, як Олесь у своїх віршах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозасудження — самозасу́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самозасудження — -я, с. Те саме, що самоосуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозасудження — САМОЗАСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Те саме, що самоо́суд. Ніхто з емігрантів так не відтворив у своїй творчості туги за Україною, тяжкого каяття і самозасудження, як Олесь у своїх віршах (Рад. літ-во, 1, 1958, 103). Словник української мови в 11 томах