1. Орфографічний словник української мови

самозасудження

самозасу́дження

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозасудження — -я, с. Те саме, що самоосуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозасудження — САМОЗАСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Те саме, що самоо́суд. Ніхто з емігрантів так не відтворив у своїй творчості туги за Україною, тяжкого каяття і самозасудження, як Олесь у своїх віршах (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. самозасудження — САМОЗАСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Те саме, що самоо́суд. Ніхто з емігрантів так не відтворив у своїй творчості туги за Україною, тяжкого каяття і самозасудження, як Олесь у своїх віршах (Рад. літ-во, 1, 1958, 103). Словник української мови в 11 томах