самокритичний
САМОКРИТИ́ЧНИЙ, а, е.
Який критично ставиться до себе, до своєї діяльності, поведінки.
В розумних Гаврилових очах повно сміху, кепкування, видно, він людина самокритична, знає власну силу і недоліки (Ю. Збанацький);
// Сповнений самокритики; який містить у собі самокритику.
Куцевич не почув самокритичного визнання Нерчина (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самокритичний — самокрити́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- самокритичний — -а, -е. Який критично ставиться до себе, до своєї діяльності, поведінки. || Сповнений самокритики; який містить самокритику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самокритичний — САМОКРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Який критично ставиться до себе, до своєї діяльності, поведінки. В розумних Гаврилових очах повно сміху, кепкування, видно, він людина самокритична, знає власну силу і недоліки (Збан. Словник української мови в 11 томах