1. Словник української мови у 20 томах

самокритикуватися

САМОКРИТИКУВА́ТИСЯ, у́юся. у́єшся, недок.

Піддавати критиці свої помилки, недоліки у діяльності, свою поведінку.

Він по-бойовому сприймав критику, самокритикувався, на чомусь виїжджав, щось придумував і в роботі, і в рапортах (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокритикуватися — самокритикува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. самокритикуватися — -уюся, -уєшся, недок. Піддавати критиці свої помилки, недоліки у діяльності, свою поведінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокритикуватися — САМОКРИТИКУВА́ТИСЯ, у́юся. у́єшся, недок. Піддавати критиці свої помилки, недоліки у діяльності, свою поведінку. Він по-бойовому сприймав критику, самокритикувався, на чомусь виїжджав, щось придумував і в роботі, і в рапортах (Стельмах, Правда.., 1961, 307). Словник української мови в 11 томах