1. Словник української мови у 20 томах

самокритика

САМОКРИ́ТИКА, и, ж.

Критика помилок, недоліків у своїй діяльності, своєї поведінки.

Се правда, що у Вас є самокритика, але вона подібна до самоуниження [самоприниження].., а се мені болить (Леся Українка);

Про всяк випадок він написав записку Зайдеру: “Занеси точнісінько самокритику Нерчина до протоколу” (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокритика — самокри́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самокритика — -и, ж. Критика помилок, недоліків у своїй діяльності, своєї поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокритика — Самокри́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. самокритика — САМОКРИ́ТИКА, и, ж. Критика помилок, недоліків у своїй діяльності, своєї поведінки. Се правда, що у Вас є самокритика, але вона подібна до самоуниження [самоприниження].., а се мені болить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах