самолюбування
САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с.
Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін.
Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує те, про що нам хотілося б почути докладну розповідь (з наук. літ.);
Прожиті нами роки були тяжкими і світлими, грізними і натхненними – усією своєю мужньою трудністю вони допомагали нам очиститись від скверни етики індивідуаліста, ревнивої, пройнятої .. самолюбуванням (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самолюбування — самолюбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самолюбування — -я, с. Дія за знач. самолюбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самолюбування — САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує... Словник української мови в 11 томах