самолюбування

самолюбува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самолюбування — -я, с. Дія за знач. самолюбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самолюбування — САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує... Словник української мови у 20 томах
  3. самолюбування — САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує... Словник української мови в 11 томах