самоорганізація

САМООРГАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Організація кого, чого-небудь у певну структуру, в певних умовах, процесах тощо, без стороннього зовнішнього впливу.

У монографії .. аналізуються причини і наслідки державної політики в галузі української культури, становлення її концептуальних засад, спадковість правотворення в галузі культури та апогей державного управління нею, самоорганізація українського театру в контексті парадоксів державної культурної політики та ін (з наук. літ.);

Крізь призму понять “етнонаціональний фактор”, “етнонаціональна політика”, “державне управління”, “етнічна самоорганізація” та ін. розглядаються теоретико-методологічні та практичні проблеми регулятивного впливу держави на сферу етнічного життя суспільства (з наук. літ.);

Якщо культура, як пишуть учені, є процесом самоорганізації неосфери, то і село .. зі своїм укладом життя, своїми цінностями, з плугом, косою, але й із писанкою і вишивкою також є складовою цього процесу самоорганізації (з газ.);

Правильна модель будь-якого співавторства – самоорганізація, а не організація, створена примусово чи внаслідок пропаганди (з газ.);

Самоорганізація ґрунтових структур;

Часова і просторова самоорганізація в електрохімічних системах;

Самоврядування та самоорганізація територіальних громад.

2. Процес творення, відновлення або вдосконалення організації складної динамічної системи.

Самоорганізація – універсальний принцип розвитку таких складних систем, як біосфера (з наук.-попул. літ.);

Цілковитої готовності відповісти на жорсткі виклики і радикальні трансформації, пов'язані з початком нової самоорганізації світу, у людства поки що немає (з газ.).