1. Словник української мови у 20 томах

самопринизливий

САМОПРИНИ́ЗЛИВИЙ, а, е.

Стос. до самоприниження.

З численних критичних висловлювань поета [І. Франка], вміщених у його творах, можна бачити, що, незважаючи на його самопринизливі епітети, він був далеко не “профаном” і щодо музики професіональної (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самопринизливий — самоприни́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самопринизливий — -а, -е. Стос. до самоприниження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самопринизливий — САМОПРИНИ́ЗЛИВИЙ, а, е. Стос. до самоприниження. З численних критичних висловлювань поета [І. Франка], вміщених у його творах, можна бачити, що, незважаючи на його самопринизливі епітети, він був далеко не «профаном» і щодо музики професіональної (Мист., 4, 1956, 10). Словник української мови в 11 томах