самопізнання

САМОПІЗНА́ННЯ, я, с.

Пізнання людиною, класом, суспільством себе, своєї внутрішньої суті.

Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром... Година – дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром; .. Збудить чуття самопізнання, Шаноби власної чуття (П. Грабовський);

[Любов:] Я вже напевне піаністкою не буду, знаю музику настільки, щоб се розуміти... [Орест:] Ну, що се у вас такий песимізм сьогодні? [Любов:] Зовсім ні, а просто самопізнання (Леся Українка);

Вчення Сковороди про самопізнання було передовим, бо пов'язане ж воно із шуканням щастя для людей (П. Тичина);

У підлітковому віці у дітей виникає потреба “думати про себе”, потреба в самопізнанні (з наук. літ.).