самопізнання

САМОПІЗНА́ННЯ, я, с. Пізнання людиною, класом, суспільством себе, своєї внутрішньої суті.

..вони [К. Маркс і Ф. Енгельс] навчили робітничий клас самопізнання й самосвідомості.. (Ленін, 2, 1969, 6);

Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром… Година — дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром;.. Збудить чуття самопізнання, Шаноби власної чуття (Граб., І, 1959, 166);

[Любов:] Я вже напевне піаністкою не буду, знаю музику настільки, щоб се розуміти… [Орест:] Ну, що се у вас такий песимізм сьогодні? [Любов:] Зовсім ні, а просто самопізнання (Л. Укр., II, 1951, 11);

Вчення Сковороди про самопізнання було передовим, бо пов’язане ж воно із шуканням щастя для людей (Тич., III, 1957, 216);

У підлітковому віці у дітей виникає потреба «думати про себе», потреба в самопізнанні (Рад. психол. наука.., 1958, 388).