саморегулювання
САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу.
Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (Наука.., 3, 1962, 18);
Кожна жива клітина має дуже чутливі пристосувальні механізми і універсальну здатність до саморегулювання (Знання.., 12, 1971, 14);
// Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, якогось апарату.
Н. Белєнеску твердить, що головна риса електронної машини — це її здатність до саморегулювання, можливість виконувати автоматичну роботу (після заданої людиною програми) вже самостійно (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 454).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморегулювання — саморегулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- саморегулювання — -я, с. 1》 Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. 2》 Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, агрегату, пристрою. 3》 Те саме, що авторегуляція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- саморегулювання — рос. саморегулирование форма управління економічними процесами (ведення господарства), за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників — результатів діяльності... Eкономічна енциклопедія