саморегулювання
САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец.
Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу.
Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (з наук.-попул. літ.);
Кожна жива клітина має дуже чутливі пристосувальні механізми і універсальну здатність до саморегулювання (з наук.-попул. літ.);
// Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, якогось апарату.
Деякі вчені твердять, що головна риса електронної машини – це її здатність до саморегулювання, можливість виконувати автоматичну роботу (після заданої людиною програми) вже самостійно (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморегулювання — саморегулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- саморегулювання — -я, с. 1》 Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. 2》 Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, агрегату, пристрою. 3》 Те саме, що авторегуляція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- саморегулювання — рос. саморегулирование форма управління економічними процесами (ведення господарства), за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників — результатів діяльності... Eкономічна енциклопедія