саморегулювання

рос. саморегулирование

форма управління економічними процесами (ведення господарства), за якої досягається ситуація пропорційної збалансованості сукупних економічних показників — результатів діяльності, що дають змогу стабільно автоматично підтримувати бажаний ефективний режим функціонування системи (організації, підприємства) в цілому, одержувати стабільні прибутки.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморегулювання — саморегулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. саморегулювання — -я, с. 1》 Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. 2》 Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, агрегату, пристрою. 3》 Те саме, що авторегуляція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. саморегулювання — САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (Наука.. Словник української мови в 11 томах