1. Словник української мови у 20 томах

саморуч

САМО́РУ́Ч, присл., розм.

Те саме, що власнору́чно.

Хата вбога, образів мало, але піч помальована саморуч (Леся Українка);

Мотоцикл доводиться брати й перетягувати через кучугури саморуч (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморуч — само́ру́ч прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. саморуч — присл., розм. Те саме, що власноручно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморуч — Само́руч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. саморуч — САМОРУ́Ч, присл., розм. Те саме, що власнору́чно. Хата вбога, образів мало, але піч помальована саморуч (Л. Укр., III, 1952, 717); Мотоцикл доводиться брати й перетягувати через кучугури саморуч (Гончар, Тронка, 1963, 228). Словник української мови в 11 томах
  5. саморуч — Саморуч нар. Собственноручно. Словник української мови Грінченка