самосвідомий

САМОСВІДО́МИЙ, а, е.

Який розуміє свою суть, свої особливості, свою роль у житті, в суспільстві.

Коли б це тодішнє прожите можна тепер знов прожити, яке ж сильне і самосвідоме було би воно... (О. Кобилянська);

Шлях до самосвідомої та гідної національної спільноти веде через культуру, а національну культуру можна зміцнити й розвинути, поєднавши талант та добру волю окремих творців із цілеспрямованими заходами держави (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосвідомий — самосвідо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самосвідомий — -а, -е. Якому властива самосвідомість. Великий тлумачний словник сучасної мови