1. Словник української мови у 20 томах

самосвідомість

САМОСВІДО́МІСТЬ, мості, ж.

Ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї ролі у житті, в суспільстві.

Ся бабуся, згорблена з праці, нещасна, одним словом рідним зробила з мене чоловіка тверезого ума, відкрила таємницю ваги людської самосвідомості! (Ганна Барвінок);

– Дитячі літа – це часи несвідомої натури нерозумної, без самосвідомості, без розуміння моральності та й усього взагалі (І. Нечуй-Левицький);

Своїми творами, пройнятими глибокою ненавистю до гнобителів, він [Т. Шевченко] відіграв величезну роль у розвитку національної і соціальної самосвідомості українського народу (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосвідомість — самосвідо́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самосвідомість — Уявлення індивіда про свої взаємозв’язки з середовищем, концептуальне самовідображення свого “Я”, установки по відношенню до самого себе, усвідомлення своєї соціальної значимості і соціальної відповідальності, особистісний рівень домагань... Словник із соціальної роботи
  3. самосвідомість — -мості, ж. Ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї ролі у житті, суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самосвідомість — Самосвідо́мість, -мости, -мості, -містю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самосвідомість — САМОСВІДО́МІСТЬ, мості, ж. Ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї ролі у житті, в суспільстві. Ся бабуся, згорблена з праці, нещасна, одним словом рідним зробила з мене чоловіка тверезого ума, відкрила таємницю ваги людської самосвідомості!... Словник української мови в 11 томах
  6. самосвідомість — рос. самосознание усвідомлення людиною самої себе у своїх стосунках з людьми, народом, державою і навколишньою дійсністю. Eкономічна енциклопедія
  7. самосвідомість — Самосвідомість, -мости ж. Самосознаніе. Желех. Словник української мови Грінченка