самоспалення
САМОСПА́ЛЕННЯ, я, с.
Добровільне спалення себе як вияв протесту.
У лютому 1897 року по всій країні пройшла хвиля демонстрацій протесту проти жорстокого свавілля самодержавства у зв'язку з самоспаленням в камері Петропавловської фортеці сільської вчительки з-під Чернігова, революційної курсистки Марії Вєтрової (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоспалення — самоспа́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самоспалення — -я, с. Добровільне спалення себе як вияв протесту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоспалення — Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і спалення. ...порив нас відроджує і кличе перелітати смертне узграниччя, аби в пекельний вечора опал крилом сягнути — в лоно самоспалень до молодих і радісних офір. (ЧТ:85). Словник поетичної мови Василя Стуса
- самоспалення — САМОСПА́ЛЕННЯ, я, с. Добровільне спалення себе як вияв протесту... Словник української мови в 11 томах