самохарактеристика
САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, ж.
Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності.
На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: “Служив я вірою і правдою – хоч, може, іноді й помилявся і спотикався”. Це була правдива самохарактеристика (з навч. літ.);
П. Панч давно відомий як визначний майстер психологічної деталі – його герої індивідуалізуються переважно засобами мовної самохарактеристики (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самохарактеристика — самохарактери́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самохарактеристика — -и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самохарактеристика — САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності. На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: «Служив я вірою і правдою — хоч, може... Словник української мови в 11 томах