самохарактеристика
САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності.
На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: «Служив я вірою і правдою — хоч, може, іноді й помилявся і спотикався». Це була правдива самохарактеристика (Іст. укр. літ., І, 1954, 440);
П. Панч давно відомий як визначний майстер психологічної деталі — його герої індивідуалізуються переважно засобами мовної самохарактеристики (Вітч., 3, 1966, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самохарактеристика — самохарактери́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самохарактеристика — -и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самохарактеристика — САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності. На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: “Служив я вірою і правдою – хоч, може... Словник української мови у 20 томах