самохвальство
САМОХВА́ЛЬСТВО, а, с.
Вихваляння самого себе.
См'яловський рідко заходив до Яворенків. Він, може, й заходив би, та його не просили. Дід не терпів його самохвальства, чванства (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самохвальство — самохва́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самохвальство — -а, с. Вихваляння самого себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самохвальство — ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм. Словник синонімів української мови
- самохвальство — САМОХВА́ЛЬСТВО, а, с. Вихваляння самого себе. См’яловський рідко заходив до Яворенків. Він, може, й заходив би, та його не просили. Дід не терпів його самохвальства, чванства (Гжицький, У світ.., 1960, 112). Словник української мови в 11 томах