1. Словник української мови в 11 томах

самохвальство

САМОХВА́ЛЬСТВО, а, с. Вихваляння самого себе.

См’яловський рідко заходив до Яворенків. Він, може, й заходив би, та його не просили. Дід не терпів його самохвальства, чванства (Гжицький, У світ.., 1960, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самохвальство — самохва́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самохвальство — -а, с. Вихваляння самого себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самохвальство — САМОХВА́ЛЬСТВО, а, с. Вихваляння самого себе. См'яловський рідко заходив до Яворенків. Він, може, й заходив би, та його не просили. Дід не терпів його самохвальства, чванства (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  4. самохвальство — ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм. Словник синонімів української мови