самочинство
САМОЧИ́НСТВО, а, с.
Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі; самоуправство.
Він [Ян Гус] виступив проти папських зловживань, проти розбещеності .. і самочинства римського папи (Ю. Мельничук);
За самочинство у нас [ковпаківців] завжди особливо суворо карали (Яків Баш);
– Вивантажуйте книжки! .. – Ви за це будете відповідати! Це самочинство! (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самочинство — самочи́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самочинство — -а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв сваволі; самоуправство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самочинство — СВАВІ́ЛЛЯ (самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОЧИ́НСТВО, САМОВІ́ЛЛЯ, САМОВО́ЛЯ, САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, САМОВІ́ЛЬСТВО. Хаотичні затори.. виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв (О. Словник синонімів української мови
- самочинство — САМОЧИ́НСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі; самоуправство. Він [Ян Гус] виступив проти папських зловживань, проти розбещеності.. і самочинства римського папи (Мельн., Папи.. Словник української мови в 11 томах