самочинність

САМОЧИ́ННІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. самочи́нний.

Леон Перший був уже без тіари й золотих різ, і се підкреслювало самочинність його відвідин (І. Білик);

Безпосередньо у знанні про самочинність та її морально-ціннісну релевантність ми дістаємо засади поняття моральної відповідальності (з наук. літ.);

Якщо особистість загалом “відповідає” за свої дії (не обов'язково власне дії, але й настрої, наміри, очікування, бажання тощо), вона переживає себе через рефлексію своєї самочинності у звершенні таких актів (з наук. літ.).