саночник
СА́НОЧНИК, а, ч.
1. заст. Робітник у шахті, який відтягував спеціальними ящиками вугілля із забою у головний штрек.
Ілько йшов працювати [у шахту] за саночника (П. Панч);
З розвитком механізації гірничих робіт змінився характер праці шахтарів. На шахтах зникли професії коногона, саночника (з наук. літ.).
2. Той, хто займається швидкісним спуском на спортивних санях.
В Азії зимові ігри відбуваються вперше. Саппоро довго чекав зустрічі з ними .. В перший день ще відпочивають скороходи, лижники, фігуристи, саночники (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саночник — са́ночник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- саночник — -а, ч. 1》 заст. Робітник у шахті, який відтягував спеціальними ящиками вугілля із забою у головний штрек. 2》 Той, хто займається швидкісним спуском на спортивних санях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саночник — СА́НОЧНИК, а, ч. 1. заст. Робітник у шахті, який відтягував спеціальними ящиками вугілля із забою у головний штрек. Ілько йшов працювати [у шахту] за саночника (Панч, І, 1956, 383); З розвитком механізації гірничих робіт змінився характер праці шахтарів. Словник української мови в 11 томах