саночки
САНОЧКИ́, чо́к, мн.
Зменш. до са́ни і са́нки.
Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко (Леся Українка);
Старенький, але ще дебелий дідусь, впрягшись у саночки, никав по двору, вишукуючи сміття та вивозячи його в яму (Григорій Тютюнник);
– Гляньте, який знайшовся. Напустив дурману, та й уже. Ні, голубе, любив кататися, люби і саночки возити! (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саночки — саночки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- саночки — -чок, мн. Зменш.-пестл. до сани і санки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саночки — Санчата, ґринджолята, ґринджольці, гринджоли Словник чужослів Павло Штепа
- саночки — САНОЧКИ́, чо́к, мн. Зменш.-пестл. до са́ни і са́нки́. Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко (Л. Укр., III, 1952, 473); Старенький, але ще дебелий дідусь, впрягшись у саночки, никав по двору, вишукуючи сміття та вивозячи його в яму (Тют. Словник української мови в 11 томах