саночки
САНОЧКИ́, чо́к, мн. Зменш.-пестл. до са́ни і са́нки́.
Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко (Л. Укр., III, 1952, 473);
Старенький, але ще дебелий дідусь, впрягшись у саночки, никав по двору, вишукуючи сміття та вивозячи його в яму (Тют., Вир, 1964, 199);
— Гляньте, який знайшовся. Напустив дурману, та й уже. Ні, голубе, любив кататися, люби і саночки возити! (Панч, На калин. мості, 1965, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саночки — саночки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- саночки — -чок, мн. Зменш.-пестл. до сани і санки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саночки — Санчата, ґринджолята, ґринджольці, гринджоли Словник чужослів Павло Штепа
- саночки — САНОЧКИ́, чо́к, мн. Зменш. до са́ни і са́нки. Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко (Леся Українка); Старенький, але ще дебелий дідусь, впрягшись у саночки, никав по двору, вишукуючи сміття та вивозячи його в яму (Григорій Тютюнник);... Словник української мови у 20 томах