сапа

СА́ПА, и, ж., військ.

Окоп, траншея, хід сполучення, які риють у напрямі до позицій противника для поступового й непомітного наближення до нього.

СА́ПА́, са́пи́, ж.

Ручне сільськогосподарське знаряддя для підпушування ґрунту й знищення бур'яну, яке являє собою металеву лопатку, насаджену перпендикулярно на дерев'яний держак.

Катруся лишила сапу на ріллі й побігла додому подивитися на дітей (Н. Кобринська);

Почнуть кущі бур'яном заростати – знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (М. Коцюбинський);

Прополює [батько] сапою картоплю (О. Гончар).

◇ (1) Ти́хою са́по́ю (рідко бри́твою), зі сл. діяти, чинити і т. ін. – приховано або таємно; спідтишка.

– Міняють [глитаї] тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа);

І Василь не раз .. запитував з болісним докором: де була наша класова пильність, що не розгледіли вчасно підступного ворога, дозволили йому діяти тихою сапою? (А. Дімаров);

Як зіницю ока стерегла Франка свою іконописної краси доньку Владиславу .. А що вже моралі вичитувала своїй красуні, – та так ніжно, люблячи, усе тихою бритвою брала (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапа — са́па іменник жіночого роду підкоп са́па́ іменник жіночого роду мотика Орфографічний словник української мови
  2. сапа — Мотика, копаниця; сапка. Словник синонімів Караванського
  3. сапа — I с`апа-и, ж., військ. Окоп, траншея, хід сполучення, що їх риють у напрямі до позицій противника для поступового й непомітного наближення до нього. Тихою сапою перен. — непомітно, приховано; спідтиха. II с`ап`асапи, ж. Ручне сільськогосподарське знаряддя для підпушування ґрунту й знищення бур'яну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сапа — 1. рів, викоп, підкоп, див. шанець 2. це сапка Словник чужослів Павло Штепа
  5. сапа — ти́хою са́пою, зі сл. ді́яти, чини́ти і т. ін. Приховано або таємно; спідтишка. — Міняють (глитаї) тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа); Вона (опозиція) не загрожує зброєю, не пред’являє ультиматумів. Ні!... Фразеологічний словник української мови
  6. сапа — СА́ПА́ (ручне знаряддя для знищення бур'яну і підпушування ґрунту), САПА́ЧКА, МОТИ́КА, КОПАНИ́ЦЯ. З жита ніби випливала молода дівчина з сапою в руках (І. Словник синонімів української мови
  7. сапа — Са́па́, са́пи́; са́пи́, сап Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сапа — СА́ПА, и, ж., військ. Окоп, траншея, хід сполучення, які риють у напрямі до позицій противника для поступового й непомітного наближення до нього. ◊ Ти́хою са́пою — непомітно, приховано; спідтишка. — Він, бачите, за колгосп! Бач, який!... Словник української мови в 11 томах
  9. сапа — (фр.) Зростаюча у розмірах земляна траншея для захисту нападників на укріплення. Нерідко вживається: ~ подвійна — траншея, яка захищалась з обох боків брустверами або обмежена двома рядами подвійних турів. Архітектура і монументальне мистецтво