1. Словник української мови у 20 томах

свекрів

СВЕ́КРІВ, рова, рове.

Прикм. до све́кор; належний свекрові.

Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю (І. Нечуй-Левицький);

– Покуштувала [Груня] гіркого свекрового хліба (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свекрів — све́крів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. свекрів — -рова, -рове. Прикм. до свекор. || Належний свекрові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свекрів — Све́крів, -рова, -рове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. свекрів — СВЕ́КРІВ, рова, рове. Прикм. до све́кор; належний свекрові. Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю (Н.-Лев., II, 1956, 322); — Покуштувала [Груня] гіркого свекрового хліба (Горд., II, 1959, 262). Словник української мови в 11 томах
  5. свекрів — Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Мил. 132. Ой запрягай свекрові коні. Мет. Словник української мови Грінченка