свекрів
СВЕ́КРІВ, рова, рове. Прикм. до све́кор; належний свекрові.
Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю (Н.-Лев., II, 1956, 322);
— Покуштувала [Груня] гіркого свекрового хліба (Горд., II, 1959, 262).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свекрів — све́крів прикметник Орфографічний словник української мови
- свекрів — -рова, -рове. Прикм. до свекор. || Належний свекрові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свекрів — СВЕ́КРІВ, рова, рове. Прикм. до све́кор; належний свекрові. Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю (І. Нечуй-Левицький); – Покуштувала [Груня] гіркого свекрового хліба (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
- свекрів — Све́крів, -рова, -рове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свекрів — Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Мил. 132. Ой запрягай свекрові коні. Мет. Словник української мови Грінченка